PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
Как справиться с ревностью жены? Совет психолога | Сімейна психологія
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InBzeWNob2xvZ3kuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Як впоратися з ревнощами дружини? Порада психолога

Сімейна психологія

Глядачі телеканалу СТБ і читачі сайту продовжують задавати питання нашим психологам і експертам. Сьогодні на них відповіла психолог проекту «Врятуйте нашу сім’ю» Ірина Кіриченко. Вона розповіла, як впоратися з ревнощами своєї другої половинки, а також що робити, якщо ви вийшли заміж за безініціативну людину.

4

Дмитро, 19 років: Я одружений, у мене є дитина, але ми часто сваримося. Дружина сильно ревнує, навіть до напарниці на роботі. Через це постійно лаємося. Каже, що боїться мене втратити. Як зробити так, щоб наші стосунки були краще?

Ірина Кіриченко: Часто людина ревнує через те, що вона не впевнена у собі, і на глибинному рівні вважає, що недостатньо хороша, що її друга половинка може знайти когось краще. Це перший варіант. Другий варіант – коли немає довіри у стосунках. Можливо, після пологів дружина стала менш привабливою, і їй не вистачає уваги від вас.

Вам варто проводити разом час, виходити в люди, робити дружині подарунки, говорити компліменти, якось заспокоїти її, щоб у неї не складалося враження, що вона вам не потрібна, або вона некрасива. Максимально приділіть увагу їй і дитині.

Читайте також: Как просить прощения у любимого человека?

А дружині, звісно, варто працювати над собою, якщо вона розуміє, що у неї є проблема, і вона їй заважає. Не виключено, що ревнощі – це єдиний з батьківської сім’ї спосіб отримати увагу. Приміром, мама так отримувала увагу від тата, влаштовувала сцени ревнощів, показуючи: «Я є», «Я важлива, потрібна».

Якщо є така проблема, люди повинні працювати над собою в парі. Тому що мені здається, що компліменти і виходи в люди можуть дати тимчасовий ефект. Але якщо нічого не буде змінюватися глобально, то це буде повертатися, але проявиться конфліктними ситуаціями в іншій сфері стосунків.

Читайте також: Как мужа отучить от компьютера? Совет психолога

Марина, 22 роки: Я в повній безвиході … Ми з чоловіком у шлюбі 3 роки, до шлюбу зустрічалися 5 років. Дітей у нас поки немає. Останнім часом почала помічати за чоловіком, що він взагалі ні в чому не проявляє ініціативу (у стосунках, в роботі). Його нещодавно скоротили, а він навіть не намагається знайти щось нове. Ще до шлюбу я помічала, що він без стусана нічого не робить, але думала, що як тільки ми станемо родиною, то він серйозніше почне до всього ставитися. А останнім часом став навіть ображатися на мене, коли я йому щось раджу як потрібно зробити. Що мені робити? Можливо я йому мало свободи вибору надаю? Просто я вже хочу дитину, але двох дітей відразу я не винесу!

Ірина Кириченко: Це глобальна ілюзія наших жінок: «Він з іншими такий, а зі мною він буде поводити себе інакше» або «Це зараз він такий, а от народиться дитина, і все стане краще, він подорослішає». Але нічого цього не буде. Адже якщо ви і до шлюбу помічали, що він безініціативний, нічого не хоче робити, то ймовірність того, що ви його переробите, дуже мала.

Складається враження, що вам подобається це. Свого роду внутрішній конфлікт. З одного боку ви не хочете мати дорослу дитину, ви хочете, щоб був чоловік, а з іншого боку – ви саме такого і обрали. Можливо, це сталося на підсвідомому рівні – ви боїтеся чоловіків, які самі приймають рішення.

Читайте також: Истины об отношениях, которые должен знать каждый

Народження дитини в даній ситуації не вирішить проблему, а тільки посилить її. Потрібно розібратися в тому, чому людина не хоче нічого робити. Якщо ви самі ставите питання: «Я мало йому даю свободи вибору?» – можливо, так і є. Людині не дозволяють займатися тим, чим вона хоче. Ви досить молоді – виходить, що в 19 років ви одружилися і 5 років до цього зустрічалися. Ви стали парою в 14 років. Хлопчикові і чоловікові потрібен час, щоб зрозуміти, де він може реалізуватися в роботі, соціумі. І для нього це важливо. Якщо він цього не отримує, то або стає безініціативним – сидить вдома, п’є пиво, лежить на дивані, і нічого не робить, тому що він в печалі, не знає, чим він хоче займатися в цьому житті. Або він буде зриватися на дружині, і самостверджуватися за її рахунок, тому що у нього немає особистих досягнень.

І тут дійсно варто поспілкуватися, і подумати про те, що йому цікаво, чим би він хотів займатися, тому що чоловік повинен бути в соціумі, він повинен досягати, а жінка – бути берегинею вогнища.

Якщо він зовсім безініціативний, головне не допустити помилку – взяти все на себе. Тому що чоловік до цього звикає. І потім жінка страждає, але все одно все тягне на своїх плечах. Це не правильно.

Спочатку потрібно постаратися вирішити це питання, якщо є любов, взаємоповага. Але якщо нічого не зміниться, варто задуматися: може це просто не той чоловік. Чому ви намагаєтеся його переробити? Це не любов, якщо ви хочете змінити чоловіка. Адже ви взяли людину з одними якостями і намагаєтеся зробити з нього іншого.

А хоче він цього? І чого в принципі він хоче? Тут і починаються партнерські стосунки, коли нас цікавить те, чого хоче інша людина, а не тільки наші прагнення, капризи і потреби.

Задати питання нашим психологам ви можете ТУТ.